Зміст
Термін “ГМО” став викликати страх у суспільному дискурсі, проте багато людей можуть не до кінця розуміти його значення та наслідки. Генетично модифіковані організми, яких дехто боїться, існують вже досить давно і значно просунули вперед не лише харчову промисловість, але й науку та медицину.
Без ГМО ми б не знали про найважливіші процеси, що відбуваються в людському організмі, про те, як патогени атакують нас, або про те, як бактерії розвивають стійкість до антибіотиків. Одна з форм генетичної модифікації існувала з давніх часів і називалася селекцією. Хоча наші предки не маніпулювали ДНК рослин чи тварин безпосередньо, вони використовували штучний відбір для створення культур і порід, здатних прогодувати постійно зростаюче населення планети. Цвітна капуста, броколі та білоголова капуста – це різновиди однієї і тієї ж рослини, що культивуються для покращення певних ознак.
Визначення ГМО
Отже, що таке ГМО? Генетично модифікований організм – це будь-який організм, генетичний матеріал якого був навмисно змінений. Теоретично це може стосуватися всього живого, оскільки все живе на Землі містить генетичну інформацію, закодовану в ДНК, що може бути змінена.
Процес модифікації ДНК варіюється залежно від організму. Для простих одноклітинних організмів, таких як бактерії або дріжджі, зміна ДНК є відносно простою. Ці організми легше піддаються модифікації, що дозволяє нам ефективно змінювати їхні характеристики. Однак, попри термін “простий”, модифікація будь-якої ДНК, зокрема, одноклітинних організмів, вимагає широкого спектру молекулярної біології та генетичних методів, якими володіє лише обрана група людей у всьому світі.
Для багатоклітинних організмів, таких як рослини і тварини, цей процес стає значно складнішим. Ці організми складаються з різних типів клітин, що утворюють окремі тканини (або, у випадку рослин, структури, що називаються меристемами), що унеможливлює просте редагування їхнього генетичного матеріалу без впливу на ДНК у небажаних ділянках. Невідомі гени або функції генів ще більше ускладнюють ситуацію.
ГМО десятиліттями використовувалися в науці та дослідженнях. Наприклад, генно-інженерні миші зі штучними мутаціями незамінні у вивченні таких захворювань людини, як рак і діабет.
Перший ГМО врятував мільйони життів
Першим комерційно використаним ГМО була кишкова бактерія E. coli, яка стала модельним організмом для молекулярної біології в 1960-х і 1970-х роках. Ця бактерія, яку часто називають “робочою конячкою молекулярної біології”, допомогла вченим зрозуміти, як відбувається реплікація ДНК і як утворюються протеїни.
У 1978 році, коли дослідники розробили методи модифікації ДНК кишкової палички E. coli, виникла ідея виробляти людський інсулін за допомогою цих модифікованих бактерій. До цього прориву інсулін отримували з підшлункової залози тварин, що вимагало двох тонн тканини підшлункової залози для виробництва лише 200 грамів інсуліну для діабетиків. Виробництво інсуліну було значно менш доступним, ніж сьогодні, коли його виробляють за допомогою генетично модифікованих бактерій і дріжджів. Завдяки цьому економічно вигідному та ефективному методу виробництва мільйони людей у всьому світі тепер можуть жити повноцінним життям.
Вас можуть зацікавити ці продукти:
ГМ-культури: Найбільше занепокоєння
Основною мотивацією для розробки генетично модифікованих культур є підвищення їхньої стійкості до шкідників і гербіцидів, а також збільшення терміну зберігання. Ці характеристики є важливими для підтримання достатнього виробництва продуктів харчування у світі, де кліматичні умови швидко змінюються, а населення планети перевищує вісім мільярдів. Іншою ключовою мотивацією є підвищення поживної цінності сільськогосподарських культур, що забезпечить якісними продуктами харчування людей, які живуть у бідних регіонах.
Першою генетично модифікованою рослиною, розробленою для споживання людиною, був томат “Flavr Savr” (зберігач смаку), який був більш стійким до гниття, що дозволило перевозити його на більші відстані без псування. Однак цей продукт більше не продається на ринку.
Помітною історією успіху є “Золотий рис” – генетично модифікована культура, створена для виробництва більш високого рівня бета-каротину, необхідного попередника вітаміну А. Цей рис був розроблений для боротьби з дефіцитом вітаміну А в країнах, що розвиваються.
На сьогодні кукурудза є найбільш широко вирощуваною ГМ-культурою у світі. Вона використовується не лише для виробництва продуктів харчування, але й як корм для тварин. В Європейському Союзі дозволено 58 генетично модифікованих культур, хоча вирощується лише ГМ-кукурудза, та й то в дуже невеликих масштабах. Проте ЄС імпортує генетично модифіковані корми для тварин. На противагу цьому, ГМО широко культивуються в США, де виробничі витрати нижчі, а врожайність вища. Це підкреслює необхідність максимізації сільськогосподарського виробництва у відповідь на зміну клімату, появу нових патогенів і шкідників, що націлені на сільськогосподарські культури. Наприклад, станом на 2024 рік у Великій Британії не вирощують ГМ-культури.
Найпоширенішими генетичними модифікаціями сільськогосподарських культур є стійкість до гербіцидів та ендогенне вироблення інсектицидів. Стійкість до гербіцидів дозволяє культурам процвітати навіть тоді, коли застосовуються хімічні речовини, що знищують бур’яни, що призводить до підвищення врожайності. Тим часом, здатність виробляти протеїни-пестициди в організмі забезпечує вбудований захист від пошкодження комахами.
Ризики, пов’язані з ГМО
1. Зміна ДНК
Одним з найбільших страхів громадськості є те, що споживання ГМО може якимось чином змінити нашу власну ДНК. Однак це неможливо. Після модифікації ДНК організму вона залишається незмінною, а інструменти, що використовуються для модифікації, відсутні в кінцевому продукті. Крім того, генетичний матеріал ГМ-культур жодним чином не може інтегруватися в ДНК людини. Принцип залишається незмінним – незалежно від того, генетично модифікована культура чи ні, її ДНК поводиться ідентично. Вона проходить через травну систему, де розщеплюється на основні будівельні блоки, такі як олігонуклеотиди, що можуть бути перероблені в організмі.
2. Cry та Bt протеїни
Менш відомим ризиком вживання ГМ-культур є наявність протеїнів Cry і Bt, розроблених спеціально для боротьби з комахами, які нападають на сільськогосподарські культури. Останні дані, однак, свідчать про те, що ці протеїни можуть викликати запальні реакції та зміни у внутрішніх органах у тварин, яких годують ГМ-кукурудзою та соєю.
3. Агресивні спреї
Ще одне суттєве занепокоєння викликає використання агресивних гербіцидів, до яких ГМ-культури стійкі. Ці спреї призначені для знищення небажаних рослин на полях. Найпоширенішим гербіцидом є “Раундап” від “Монсанто”, який містить гліфосат. Залишки гліфосату в кінцевому продукті пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку.
Варто ще раз зазначити, що у Великобританії не вирощують ГМ-культури, стійкі до гербіцидів і пестицидів. Проте, ГМ-кукурудза імпортується на корм худобі. В ЄС наразі вирощується лише одна ГМ-культура – кукурудза MON 810, та й та в обмежених кількостях.
ГМ-культури, розроблені для підвищення поживної цінності, такі як Золотий рис, що не містить модифікацій для стійкості до шкідників, теоретично навряд чи матимуть негативний вплив на здоров’я людини. Золотий рис вирощується в декількох країнах світу і є безпечним для споживання.
Попри відомі ризики, понад 3 000 досліджень і 284 установи по всьому світу погоджуються з тим, що ГМО так само безпечні, як і традиційно вирощені культури, і пропонують значні економічні та харчові переваги.
Переваги ГМО
1. Ключова роль у науці та дослідженнях
Найважливішою перевагою ГМО є їхня незамінна роль у наукових дослідженнях. Завдяки ГМО ми можемо тестувати нові методи лікування важких захворювань, таких як рак, і виробляти інноваційні терапевтичні протеїни, що можуть ефективно і точно лікувати інфекції. Без ГМО наше розуміння біології та здоров’я не було б таким розвиненим, як сьогодні. Серед усіх застосувань, дослідження з використанням ГМО – бактерій, дріжджів, рослин чи мишей – є найменш ризикованими, оскільки вони підпорядковуються суворим правилам, і всі ГМО знищуються після завершення експериментів.
2. Висока стійкість до шкідників
До основних переваг ГМ-культур належить їхня стійкість до гербіцидів та шкідників. Оскільки населення планети зростає, а попит на продукти харчування збільшується, ГМ-культури є ефективним та економічно вигідним рішенням для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Зміна клімату кидає нові виклики, і ГМ-культури, ймовірно, відіграватимуть життєво важливу роль у забезпеченні достатнього виробництва продуктів харчування в майбутньому.
Однак важливо зосередитися на розробці культур, які є стійкими, водночас мінімізуючи будь-які потенційні ризики для здоров’я, пов’язані з їхнім споживанням.
Як можна ідентифікувати ГМ-продукти? В ЄС та Великобританії законодавство вимагає, щоб усі продукти, що містять ГМО, були чітко промарковані: “Цей продукт містить генетично модифіковані організми”. Якщо використовуються інгредієнти, отримані з ГМО, то це також має бути зазначено в списку інгредієнтів продукту. Виняток становлять лише продукти, в яких вміст ГМО становить менше 0,9% від загального обсягу продукту, а також фармацевтичні препарати.
Непорозуміння з ГМО породжує страх
Страх громадськості перед ГМО часто ґрунтується на нерозумінні. Це правда, що багато чого про багато генів залишається невідомим. Однак ГМО, що використовуються в дослідженнях або комерційному виробництві, пройшли багаторічні дослідження, щоб гарантувати, що вчені точно знають, які саме модифікації були зроблені та які наслідки вони мали. В той час як модифікація простої бактерії є складним завданням, зміна ДНК рослини вимагає років роботи.
Подобається нам це чи ні, але ГМО є необхідним кроком вперед – не лише в науці та дослідженнях, але й у вирішенні проблеми прогодувати зростаюче населення планети у світі, що швидко змінюється. Водночас вкрай важливо ретельно дослідити ризики та вплив ГМО на здоров’я людини та екосистем.
–
[1] Ronald E Chance, Bruce H Frank; Research, Development, Production, and Safety of Biosynthetic Human Insulin - https://doi.org/10.2337/diacare.16.3.133
[2] Krieger, E. K., Allen, E., Gilbertson, L. A., Roberts, J. K., Hiatt, W., & Sanders, R. A. (2008). The Flavr Savr Tomato, an Early Example of RNAi Technology - https://doi.org/10.21273/HORTSCI.43.3.962
[3] Tang G, Qin J, Dolnikowski GG, Russell RM, Grusak MA. Golden Rice is an effective source of vitamin A - doi: 10.3945/ajcn.2008.27119
[4] Ministerstvo pôdohospodárstva a rozvoja vidieka SR - https://www.mpsr.sk/v-roku-2024-sa-v-slovenskej-republike-nepestuju-geneticky-modifikovane-rastliny/764-40-764-19235/
[5] Zhang, Y., Dong, J., Chen, J., & Pan, X. (2023). Evaluating the effect of food components on the digestion of dietary nucleic acids in human gastric juice in vitro.-https://doi.org/10.1002/fsn3.3599
[6] Robinson, Catherine A. Clinch-Jones, Julie I. Haynes, John W. Edwards: „A long-term toxicology study on pigs fed a combined genetically modified (GM) soy and (GM) maize diet“. Journal of Organic Systems, 8(1), 2013
[7] Zhang, Luoping et al. “Exposure to glyphosate-based herbicides and risk for non-Hodgkin lymphoma: A meta-analysis and supporting evidence.” - doi:10.1016/j.mrrev.2019.02.001
[8] Fact Sheet: Questions and Answers on EU's policies on GMOs - https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/memo_15_4778
[9] Norero D. GMO 25-year safety endorsement: 280 science institutions, more than 3,000 studies - https://geneticliteracyproject.org/2022/01/21/gmo-20-year-safety-endorsement-280-science-institutions-more-3000-studies/2022
[10] Regulation (EC) No 1830/2003 on the traceability and labelling of genetically modified organisms (GMOs) and the traceability of food and feed products produced from GMOs - https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/genetically-modified-organisms-traceability-and-labelling.html
Додати коментар