Розлади харчової поведінки: Чому вони виникають, які їхні симптоми та наслідки?

Багато хто з нас хоче бути стрункішим, більш м’язистим і в ідеалі мати рельєфний прес круглий рік. Ми багато чим жертвуємо, щоб досягти фігури своєї мрії. Ми їмо все менше і менше, займаємося спортом та змінюємо свій спосіб життя майже до невпізнання. Але цей шлях до тіла мрії не є ідеальним і може принести багато ускладнень та підводних каменів. Набагато краще ставити перед собою реалістичні цілі та обирати здоровий спосіб їх досягнення без зайвих крайнощів. Так можна розраховувати на довгостроковий результат без негативних наслідків для організму.

Але що відбувається, коли бажання мати гарне тіло стає нав’язливою ідеєю? Можуть почати проявлятися розлади харчової поведінки. В їхньому випадку невинне схуднення часто стає пріоритетом номер один, що може серйозно зашкодити фізичному та психічному здоров’ю. Існує не один тип розладу харчової поведінки, а декілька. Кожен з них має свою специфіку, саме тому важливо розуміти типи та причини виникнення найбільш відомих з них. Варто розпізнати тривожні ознаки розладу на ранніх стадіях і якомога швидше звернутися за професійною допомогою, щоб запобігти виникненню серйозних проблем.

Що таке розлад харчової поведінки?

Розлад харчової поведінки (РХП) – це не просто відмова від їжі через бажання схуднути або підліткова примха, яка з’являється з дня на день. Він може початися з невинної втрати кількох зайвих кілограмів, яка з часом виходить з-під контролю. Це серйозне і потенційно небезпечне для життя психічне захворювання. [1-3]

• Характеризується поведінковими розладами і нездоровим ставленням до їжі та тіла.
• Найчастіше проявляється відмовою від їжі, вкрай низьким споживанням енергії, чергуванням періодів голодування та переїдання або іншими формами більш-менш свідомої маніпуляції з раціоном.
• Це може ускладнюватися викликанням блювання, зловживанням проносними (речовинами з проносним ефектом) або діуретиками (ліками, що виводять рідину).
• В багатьох випадках спостерігається спроба максимізувати витрати енергії за рахунок руху протягом дня та надмірних фізичних навантажень.

Людина з розладом харчової поведінки зазвичай живе у власному світі, який обертається переважно навколо їжі, схуднення та образу тіла. Вони роблять все можливе, щоб якимось чином попрацювати над своєю фігурою, яка часто асоціюється в них з більшим задоволенням, щастям і соціальним статусом. Вони мають величезні очікування від себе і все ще хочуть досягти омріяного ідеалу краси. Замість цього вони часто занурюються в прірву, де на них чекають проблеми з фізичним та психічним здоров’ям, що значно знижують якість життя. [1-3]

Що викликає розлад харчової поведінки?

Початок зазвичай непомітний. Часто він починається з бажання мати стрункіше тіло, рельєфний живіт, кращі спортивні результати або з потреби задовольнити вимоги, які ставить перед людиною суспільство або вона сама. Після перших успіхів приходять компліменти та приємна увага, які лише запевняють таку людину, що вона все робить правильно. І тому вони ще більше скорочують споживання їжі та починають більше займатися спортом. Їм здається, що це єдиний спосіб досягти поставлених цілей. Але все може вийти з-під контролю, і така людина може дуже легко і швидко потрапити в потворний світ харчових розладів.

Справжню причину РХ дуже важко виявити. Це не може бути просто втрата ваги, тому що багато людей проходять через це щодня, і здебільшого це не стає проблемою. Існує низка факторів, які можуть стати потенційним тригером. Деякі з них пов’язані з найближчим оточенням людини, а інші – з її власною головою. [4-5]

Які існують фактори ризику розладів харчової поведінки?

Первинною причиною РХ може бути дотримання різних дієт в анамнезі, бажання бути найкращим у всьому або прагнення покращити спортивні результати, особливо в дисциплінах, де сильний акцент робиться на зовнішньому вигляді та естетиці. Але список далеко не вичерпаний. Біологічні, психологічні та соціальні фактори також можуть відігравати певну роль у виникненні розладів харчової поведінки. [4-5]

1. Біологічні фактори, які можуть призвести до розладу харчової поведінки

• Якщо у вашому безпосередньому оточенні є людина з РХ або іншим психічним захворюванням: якщо ваш батько, брат, сестра або інший близький родич страждає на психічний розлад, ризик розвитку цих захворювань, в тому числі розладів харчової поведінки, зростає.
• Досвід кількох дієт: РХ часто зустрічається в людей, які вже пройшли через низку дієт у минулому з метою змінити свою фігуру. Це пов’язано з тим, що минулі невдачі можуть підштовхнути їх до екстремальних дієт та підходів.
• Постійний дефіцит калорій: люди, в яких довгострокові витрати енергії перевищують її надходження, також мають підвищений ризик розвитку РХ. Це також може статися в періоди інтенсивного росту (статевого дозрівання), інших захворювань або надмірних фізичних навантажень. Їжа може викликати в них страх небажаного збільшення ваги.

2. Психологічні фактори, які можуть призвести до розладів харчової поведінки

• Бажання бути досконалим: завищені, часто нереалістичні вимоги та очікування до себе. Якщо вам потрібно в чомусь покращитися, спроба схуднути або іншим чином змінити форму тіла може стати інструментом для досягнення ваших цілей.
• Незадоволеність власною фігурою: Незадоволеність своїм зовнішнім виглядом також може впливати на самооцінку. Пошкоджена самооцінка може спричинити психологічні проблеми, включаючи нездорові стосунки з їжею та інші симптоми РХ.
• Проблеми з психічним здоров’ям: деякі люди з РХ мають симптоми тривоги, соціальних фобій або обсесивно-компульсивного розладу ще до того, як їм ставлять діагноз.

3. Соціальні фактори, які можуть призвести до розладів харчової поведінки

• Культ стрункості: люди зі стрункою фігурою зазвичай вважаються більш успішними та щасливими в суспільстві. Це також є причиною того, що ми намагаємося покращити свій соціальний статус і престиж шляхом схуднення. У випадку одержимості худорбою, перші втрачені кілограми можуть призвести до анорексії або іншого розладу харчової поведінки.
• Дискримінація людей з надмірною вагою та бодішеймінг: Дискримінація, знущання та осуд людей на основі їхньої зовнішності також сприяють розладам харчової поведінки. Це може відбуватися як в реальному житті, так і в соціальних мережах.
• Соціальна ізоляція: обмеженість контактів із зовнішнім світом, самотність, відсутність друзів і людей, які цікавляться нами, можуть бути ще однією причиною розвитку РХ. Таким чином, через РХ людина може вимагати уваги, яку вона зазвичай не отримує.
• Естетично вимогливі види спорту та діяльності: якщо ви проводите свій час в діяльності, де зовнішній вигляд або маса тіла відіграє велику роль, ви автоматично маєте вищий ризик розвитку РХ. В таких випадках струнка фігура зазвичай асоціюється з більшим успіхом. До таких видів діяльності належать модельний бізнес, танці та такі види спорту, як гімнастика, фітнес, бодібілдинг і їзда на велосипеді.

Хто найбільше ризикує захворіти на розлад харчової поведінки?

Неважливо, чи це дитина в підлітковому віці, жінка у віці п’ятдесяти років або дорослий чоловік, кожен з нас може опинитися в групі ризику.

• Розлади харчової поведінки зачіпають приблизно 5% населення і найчастіше розвиваються в підлітковому та ранньому дорослому віці.
• За оцінками експертів, на нервову анорексію або булімію у світі страждають від 0,5 до 3% людей. Однак, на думку експертів, ця статистика значно занижена. Багато хворих можуть навіть не потрапити до лікаря, який поставить діагноз. Отже, загальна цифра буде вищою.
• За статистикою, чоловіки становлять до 25% хворих на анорексію або булімію. У випадку з переїданням ця цифра може сягати 40%. Ця статистика наочно розвіює міф про те, що ці проблеми стосуються лише жінок.
• Більшість зареєстрованих випадків – це молоді жінки. За даними популяційного дослідження, в якому взяли участь понад 5000 жінок, 15% з них мали особистий досвід захворювання на РХ в першій половині свого життя. На жаль, це не поодиноке захворювання в жінок. Висока частота розладів харчової поведінки у жінок також підтверджується іншими даними та дослідженнями. [6-8]

Які групи ризику щодо розладів харчової поведінки?

Однією з груп підвищеного ризику є групи за віком та статтю. Крім того, групи ризику також пов’язані між собою схожими інтересами або професіями. [9-10]

• Чоловіки та жінки підліткового віку. Під час статевого дозрівання відбувається низка фізіологічних змін, які впливають на зовнішність, наприклад, ріст грудей або більше відкладення жиру в ділянці стегон у дівчат. Дехто починає боротися з цими змінами за допомогою дієт, голодування або переїдання, що згодом може перерости в розлад харчової поведінки.
• У житті кожної людини відбуваються зміни. Це може бути втрата коханої людини, розрив стосунків, зміна роботи або місця проживання. Деякі люди більш чутливі до цих життєвих подій, ніж інші. Це може знову призвести до психічних захворювань, включаючи розлад харчової поведінки.
• Люди, які займаються естетичними видами спорту. Це, наприклад, гімнастика, фітнес, бодібілдинг, танці, балет або фігурне катання.
• Спортсмени, які повинні відповідати ваговим категоріям. Це стосується, зокрема, бойових видів спорту або важкої атлетики.
• Спортсмени, які повинні відповідати ваговим категоріям. Це стосується, зокрема, бойових видів спорту або важкої атлетики.
• Люди, які мають роботу, що надає великого значення зовнішньому вигляду. Особливо це стосується моделей, акторів або ведучих на телебаченні.
• Групи меншин. Люди з ЛГБТКІА-спільноти (люди з іншою сексуальною або гендерною ідентичністю).

Вас можуть зацікавити ці продукти:

Які найпоширеніші типи розладів харчової поведінки?

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ), опублікованою Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), можна виділити кілька типів РХП. Американська психіатрична асоціація (АПА) доповнює цей список. Офіційна класифікація допомагає в діагностиці розладів харчової поведінки. Однак існують також інші невизначені проблеми, які багато в чому нагадують ці захворювання. І ми не залишимо їх поза увагою в нашому огляді. [11-13]

Визначення розладів харчової поведінки

1. Анорексія (нервова анорексія)

Анорексія – це, мабуть, найвідоміший розлад харчової поведінки. Анорексія – найпоширеніший розлад, при якому люди не їдять. Люди, які страждають на цей розлад, можуть з’їдати лише одне яблуко на день, а в деякі дні не їдять взагалі. В багатьох випадках це ускладнюється великими витратами енергії через фізичні вправи та рух. Як правило, вони намагаються за будь-яку ціну дотримуватися дуже обмеженої дієти і плану фізичних вправ, який вони самі собі створили. Все це призводить до глибокого дефіциту калорій і значної втрати ваги. Дефіцит ваги є одним з критеріїв оцінки наявності нервової анорексії. Якщо вона відсутня в анамнезі, хвороба називається атиповою анорексією.

До обмеження споживання їжі також часто додається страх набрати зайву вагу, бажання підтримувати низьку вагу та неправильне сприйняття власного тіла. Оточуючі можуть сприймати її як досить струнку, але людина все одно бачить в собі недоліки. Наприклад, вона може вважати свої стегна занадто об’ємними, хоча об’єктивно все навпаки. Анорексики зазвичай не визнають, що в них є проблема, яка може зашкодити їхньому здоров’ю. Не кажучи вже про серйозну шкоду здоров’ю. [11-13]

2. Булімія (нервова булімія)

Булімія відрізняється від анорексії тим, що характеризується повторюваними епізодами переїдання, які супроводжуються почуттям провини і втратою контролю над споживанням їжі. Це часто супроводжується компенсуючою поведінкою у вигляді голодування, надмірних фізичних навантажень, викликання блювоти або зловживання проносними засобами. Ці стратегії використовуються людьми з булімією, щоб запобігти збільшенню ваги.

Якщо напади переїдання в поєднанні з компенсуючою поведінкою повторюються щонайменше раз на тиждень протягом трьох місяців, це булімія. Якщо це відбувається рідше, проблему називають атиповою булімією.

Люди з булімією здатні з’їсти велику кількість будь-якої їжі за короткий час. Вони також можуть відчувати різкі зміни в своєму раціоні. В деякі дні вони їдять лише низькокалорійні продукти, такі як фрукти, овочі, нежирне м’ясо або нежирні молочні продукти, які потім замінюються великими порціями “заборонених” продуктів, таких як солодощі або фаст-фуд. Цей перехід сприймається як невдача, що супроводжується почуттям провини. [2, 11-13]

3. Розлад харчової поведінки

Як і булімія, переїдання характеризується епізодами споживання великої кількості їжі протягом короткого періоду часу. Така поведінка супроводжується почуттям провини, невдачі, розчарування та втрати контролю. Однак компенсуюча поведінка часто відсутня. Якщо таке повторюється щонайменше раз на тиждень протягом трьох місяців, то це переїдання. Якщо це відбувається рідше, проблему називають атиповим переїданням.

Для людей, які страждають на переїдання, характерно, що вони їдять швидше і більшими порціями, ніж зазвичай. Потім вони продовжують їсти, поки не досягнуть неприємного, навіть хворобливого відчуття переїдання. Для них також характерно, що вони починають їсти навіть тоді, коли не відчувають голоду. Вони часто соромляться своєї поведінки і вважають за краще їсти на самоті. [11-13]

4. Піка

Цей харчовий розлад характеризується споживанням неїстівних предметів, які не мають калорійності. Це може бути, наприклад, вата, волосся, папір або мило. Для клінічного діагнозу цього розладу така поведінка повинна тривати щонайменше один місяць. Однак люди з таким станом не уникають звичайної їжі і тому можуть не мати ознак недоїдання. [11,14]

Ця проблема часто діагностується лише тоді, коли споживання продукту викликає проблеми зі здоров’ям і люди звертаються за медичною допомогою. В іншому випадку вона може бути прихованою для всіх, окрім постраждалої людини. Але ще більша проблема виникає, коли хвороба є частиною іншого розладу. Люди з іншими психічними захворюваннями або розумовими вадами особливо схильні до ризику. [11,14]

Синдром або розлад румінації

Це захворювання, яке характеризується поверненням вмісту шлунка назад в ротову порожнину і його багаторазовим пережовуванням, ковтанням або випльовуванням. Часто це відбувається мимоволі і без зусиль. Це відбувається без болю або нудоти і не пов’язано із захворюваннями шлунково-кишкового тракту або іншими розладами харчової поведінки. Щоб поставити діагноз, така поведінка повинна повторюватися щонайменше протягом місяця. [11,14]

6. Неспецифічні розлади харчової поведінки

Ці стани не відповідають необхідним критеріям для постановки діагнозу, зазначеного вище. Однак це, безумовно, не применшує їхньої тяжкості. Окрім атипової нервової анорексії, булімії та переїдання, сюди також відноситься розлад очищення. Останній характеризується багаторазовим вживанням проносних, діуретиків та індукованого блювання з метою впливу на масу тіла. На відміну від булімії, при ньому відсутня попередня історія надмірного споживання їжі.

До цієї групи також належить синдром нічного переїдання, який полягає в переїданні після вечері або в їжі посеред ночі. Це може порушити сон і призвести до збільшення ваги, навіть до ожиріння. Для людей, які страждають на цей синдром, також характерно, що перший прийом їжі впродовж дня відбувається пізніше. [11,12,15]

7. Розлад уникнення обмежувального прийому їжі (РУОПЇ)

Люди з цим розладом не переймаються питаннями фігури чи схуднення. Натомість вони уникають певних продуктів або цілих груп продуктів через їхній смак, консистенцію, зовнішній вигляд або температуру. Це може бути наслідком певного негативного досвіду в минулому ( вдавившись певною їжею або розлад травлення після прийому їжі).

Страх перед певними продуктами харчування може викликати в них почуття тривоги і страху. Через це людина часто може мати дуже обмежений раціон, який вона не може розширити через наявне почуття страху. [11,14]

Неспецифічні захворювання, пов’язані з харчуванням

Хоча ці розлади офіційно не є розладами харчової поведінки, вони дуже близькі за своєю природою. Вони пов’язані з низкою ризиків для здоров’я, тому про них не варто забувати.

1. Бігорексія (м’язова дисморфія)

Бігорексія також відома як комплекс Адоніса і вважається протилежністю анорексії. Це психологічний розлад, який частіше зустрічається в чоловіків. Як і анорексія, вона характеризується спотвореним сприйняттям власного тіла. Різниця, однак, полягає в тому, що люди з бігорексією сприймають себе занадто маленькими, слабкими і мають недостатню м’язову масу. Вони намагаються компенсувати це багатогодинними тренуваннями в спортзалі та підвищеним споживанням енергії. Вони просто роблять все можливе, щоб набрати м’язову масу. І навіть якщо їм це вдається, вони все одно незадоволені своїм зовнішнім виглядом, що може викликати депресивні думки.

Напевно, не дивно, що ця проблема зустрічається переважно серед бодібілдерів. Згідно з дослідженнями, понад 50% осіб (як чоловіків, так і жінок), які змагаються в аматорському та професійному бодібілдингу, страждають на бігорексію. В цих випадках, на жаль, використання анаболічних стероїдів для росту м’язової маси не є винятком. Ця проблема може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, пов’язаних з прийомом стероїдів. [16-17]

2. Орторексія (нервова орторексія)

Орторексія – це психічне захворювання, яке хоч і не відповідає критеріям офіційного розладу харчової поведінки, але точно підпадає під цю категорію. Її також іноді називають одержимістю здоровим харчуванням. Характеризується нав’язливою потребою їсти тільки “здорову” або “чисту” їжу, що дає людині з таким станом відчуття контролю над своїм здоров’ям. Після вживання будь-якої “забороненої” їжі з’являється почуття провини і тривоги.

Людина з орторексією їсть тільки те, що вважає за потрібне, і тому може мати дуже обмежений вибір їжі. Вони часто виключають зі свого раціону цілі групи продуктів, які вважають нездоровими або шкідливими. Це може бути цукор, хліб або інші зернові продукти, жири, м’ясо або молочні продукти. Чим серйозніша ситуація, тим менше залишається продуктів, які вважаються корисними для здоров’я.

Це зазвичай призводить до дефіциту певних поживних речовин (білків, вуглеводів, жирів, вітамінів, мінералів), що може спричинити проблеми зі здоров’ям. Зазвичай вони твердо переконані в правильності свого харчування і часто не визнають, що їхня поведінка може бути проблемою. [14]

Симптоми та наслідки харчових розладів

Якщо людина регулярно з’їдає лише шматочок фрукта замість повноцінного обіду, намагається заповнити порожній шлунок водою або чергує переїдання з голодуванням, можна очікувати, що така поведінка матиме негативний вплив на її здоров’я в довгостроковій перспективі.

Всі перераховані вище розлади мають одну спільну рису – порушені стосунки з їжею. Це може мати серйозні наслідки для психічного та фізичного здоров’я. Але це ще не все, адже ці проблеми потім різними способами переносяться на функціонування міжособистісних стосунків і спортивні результати. В цілому, якість життя знижується.

1. Які наслідки харчових розладів для вашого фізичного здоров’я?

Їжа забезпечує не лише енергією, але й важливими мікроелементами, такими як вітаміни, мінерали та інші біологічно активні речовини, що позитивно впливають на організм. Якщо організму бракує будь-якого з них протягом тривалого періоду часу, він не може функціонувати належним чином.

Ці наслідки та впливи можуть відрізнятися від одного РХ до іншого. В разі недостатнього споживання енергії в організмі спрацьовують адаптаційні механізми, які допомагають йому зберегти якомога більше енергії. Логічно, що організм сприймає різке скорочення споживання енергії як стан, що загрожує життю, тому він економить, де тільки може. Потім енергія використовується в основному для основних функцій, таких як робота серця або дихання. Деякі процеси в організмі сильно обмежуються, що може мати серйозні наслідки. [18-19]

Вплив харчових розладів на організм

• хронічна втома та дратівливість
• втрата м’язової маси та загальна слабкість
• проблеми з концентрацією та увагою
• розлади травлення (запор, діарея), біль в животі
• випадіння волосся та погіршення якості шкіри
• часте блювання призводить до пошкодження стравоходу та зубів
• витончення кісток (остеопороз)
• проблеми зі сном
• негативний вплив на рівень естрогену та тестостерону, сексуальне здоров’я та фертильність
• нерегулярні менструації або повна відсутність менструацій (аменорея)
• анемія через дефіцит заліза
• у важких випадках частота серцевих скорочень і артеріальний тиск можуть сповільнитися, що може порушити нормальну роботу серця

2. Які наслідки розладів харчової поведінки для психічного здоров’я?

Людина з розладом харчової поведінки може мати психологічні проблеми ще до початку захворювання. Так само і РХ може згодом позначитися на її психічному здоров’ї та міжособистісних стосунках. Вони часто перестають відвідувати соціальні та сімейні заходи, що може поставити під загрозу дотримання їхнього ретельно складеного графіка. Екстраверт раптово стає інтровертом. [19-20]

Люди, які страждають на розлади харчової поведінки, зазвичай постійно думають про їжу, зациклені на вазі та зовнішньому вигляді. Гнучкість та адаптивність в повсякденному житті знижується, оскільки людині потрібно дотримуватися свого плану та встановленого режиму.

Психічне здоров’я та вплив розладів харчової поведінки

• депресія, тривога та відчуття неповноцінності
• жалість до себе та невпевненість в собі
• почуття провини, розчарування та сорому
• відчуття самотності
• страх перед новими речами
• ритуали та компульсивна поведінка (поведінка, що повторюється)
• одержимість або нав’язливі думки, яких ви не можете позбутися
• погіршення стосунків в сім’ї
• пошкоджені або зруйновані партнерські та дружні стосунки

3. Вплив харчових розладів на спортивні результати

Хоча деякі спортсмени можуть нормально тренуватися протягом досить тривалого часу завдяки адаптації організму до низького споживання енергії, з часом вони можуть почати спостерігати зниження продуктивності та інші негативні наслідки РХ. [21]

Спортивні результати та вплив розладів харчової поведінки

• відчуття втоми та виснаження
• зниження ефективності тренувань
• втрата м’язової маси та сили
• порушення роботи м’язів через нестачу енергії з їжею, білка та електролітів (калію, магнію, кальцію), які важливі для їхнього нормального функціонування
• м’язові судоми через дефіцит електролітів
• труднощі з концентрацією на роботі
• частіші переломи та травми
• погіршення відновлення та загоєння травм
• зниження запасів глікогену в організмі – запасного вуглеводу

Як боротися з розладами харчової поведінки?

Ні в якому разі не можна залишатися наодинці, коли мова йде про розлади харчової поведінки. В цьому випадку необхідна кваліфікована допомога лікаря та інших членів мультидисциплінарної команди для забезпечення комплексної допомоги. В терапії людини з РХ зазвичай беруть участь лікар, психолог та дієтолог. Не менш важливою є підтримка з боку сім’ї та близьких друзів. [13]

Послухайте підкаст Healthy Measures на тему здорових відносин з їжею

Про що варто пам’ятати?

Люди з розладами харчової поведінки часто маніпулюють їжею не лише для того, щоб схуднути або набрати м’язову масу. В багатьох випадках вони вірять, що це допоможе їм досягти кращої фізичної форми, покращити спортивні результати, а також більшої впевненості в собі, задоволеності життям та успіху. Вони живуть у власному світі, сповненому підрахунку калорій і жалю після з’їденої їжі. До цього їх може призвести власний перфекціонізм, тиск однолітків або психологічні проблеми. В цьому випадку важлива рання допомога професіоналів, щоб запобігти негативним наслідкам для здоров’я, які може спричинити РХ.

Якщо ви взяли щось для себе з сьогоднішньої статті і вважаєте, що хтось інший також повинен її прочитати, не соромтеся ділитися нею з друзями. Ви допоможете підвищити рівень обізнаності та поширити інформацію про розлади харчової поведінки.

Джерела:

[1] What is an Eating Disorder – https://nedc.com.au/eating-disorders/eating-disorders-explained/the-facts/whats-an-eating-disorder/

[2] What Are Eating Disorders? – https://www.psychiatry.org/patients-families/eating-disorders/what-are-eating-disorders

[3] Psychology Today. Eating Disorders – https://www.psychologytoday.com/us/conditions/eating-disorders

[4] National Eating Disorders Association. Risk Factors.– https://www.nationaleatingdisorders.org/risk-factors

[5] Medicine, N. Eating Disorders Causes and Risk Factors. – https://www.nm.org/conditions-and-care-areas/behavioral-health/eating-disorders/causes-and-risk-factors

[6] Janout, V., & Janoutová, G. Eating disorders risk groups in the Czech Republic—Cross-sectional epidemiologic pilot study. – https://pdfs.semanticscholar.org/71d2/8418c9c51bc3a5249c9cbf5c0deab83b92c1.pdf

[7] Identifying people at risk of eating disorders. – https://nedc.com.au/identifying-people-at-risk-of-eating-disorders/

[8] Micali, N., Martini, M. G., Thomas, J. J., Eddy, K. T., Kothari, R., Russell, E., Bulik, C. M., & Treasure, J. Lifetime and 12-month prevalence of eating disorders amongst women in mid-life: A population-based study of diagnoses and risk factors. – https://doi.org/10.1186/s12916-016-0766-4

[9] Risk & Protective Factors. [https://nedc.com.au/eating-disorders/eating-disorders-explained/risk-and-protective-factors/[

[10] Winchester Hospital. Risk Factors for Eating Disorders.– https://www.winchesterhospital.org/health-library/article?id=20315

[11] Chuť žiť. Diagnózy. – https://chutzit.sk/diagnozy/

[12] DSM- 5 Diagnostic criteria for Eating Disorders. Institute for Eating Disorders. – https://insideoutinstitute.org.au/assets/dsm-5%20criteria.pdf

[13] Healthdirect Australia. Eating disorders – https://www.healthdirect.gov.au/eating-disorders

[14] Types of Eating Disorder. – https://www.beateatingdisorders.org.uk/get-information-and-support/about-eating-disorders/types/

[15] Michigan Medicine. Night Eating Syndrome – https://www.uofmhealth.org/health-library/aa107116

[16] Cafri, G., Olivardia, R., & Thompson, J. K. Symptom characteristics and psychiatric comorbidity among males with muscle dysmorphia. Comprehensive – https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2008.01.003

[17] Tovt, Š., & Hricová, A. Introduction to bigorexia. – https://doi.org/10.32725/kont.2021.014

[18] Health Consequences. National Eating Disorders Association. – https://www.nationaleatingdisorders.org/health-consequences

[19] NAMI: National Alliance on Mental Illness. Eating Disorders. – https://www.nami.org/About-Mental-Illness/Mental-Health-Conditions/Eating-Disorders

[20] HealthXchange. Eating Disorder Complications: Medical Risks, Psychological Effects and Social Impact – https://www.healthxchange.sg:443/food-nutrition/eating-disorders/eating-disorder-complications-medical-risks-psychological-effects-social-impact

[21] Place, M. How Eating Disorders Affect Sports Performance. – https://www.mccallumplace.com/about/blog/eating-disorders-affect-sports-performance/