Екстракт порії кокосовидної — GymBeam

Порія кокосова (Wolfiporia extensa) належить до найдавніших грибів, відомих у традиційній культурі Китаю, де її використовують під назвою фу-лін. Вона також відома як Poria cocos, Wolfiporia cocos, у Японії — як мацуходо, а в англомовних джерелах — як poria або China root.

На відміну від більшості грибів, у неї збирають не плодове тіло, а склероцій — підземне утворення, що росте на коренях сосен. Одна капсула містить 500 мг екстракту у співвідношенні 10:1, що відповідає 5 г склероцію.

Екстракт стандартизований за вмістом полісахаридів, частка яких становить 40 %, тобто 200 мг в одній дозі. Три чверті з них, а саме 150 мг, становлять бета-глюкани. Продукт не містить глютену, лактози та ГМО і підходить також для веганів. Ми регулярно перевіряємо продукт на вміст важких металів і мікробіологічну чистоту.

Лікарські гриби зазвичай вживають тривалий час, а не короткими курсами. Тому упаковки вистачає на три місяці.

Порія не росте як звичайний гриб із шапинкою. Вона утворює склероцій — щільне підземне утворення, яке може важити кілька кілограмів і росте на коренях та пнях сосен. Саме склероцій збирають і переробляють.

Полісахариди становлять у ньому приблизно 84 % активних речовин, а їхнім основним компонентом є бета-(1→3)-D-глюкан. Крім них, склероцій містить тритерпеноїди та стероли.⁴

У традиційній культурі Китаю порія належить до найуживаніших інгредієнтів. Під назвою фу-лін вона входить до сотень класичних рецептур і використовується там понад дві тисячі років. Її й досі часто призначають у Китаї та Японії.⁴

У Європі порія увійшла до переліку лікарських грибів лише останніми роками й залишається найменш відомою серед них. Якщо рейші чи гливу знають майже всі, то порія досі залишається поза увагою, хоча її історія використання в азійській традиції довша, ніж у обох згаданих грибів.